Когнітивно-поведінкова психотерапія (CBT)
Когнітивно-поведінкова психотерапія (КПТ) – це метод лікування психічних розладів, емоційних труднощів та проблемних форм поведінки. Характеризується структурованістю, орієнтованістю на конкретні цілі та проблеми, а також тісною співпрацєю терапевта та клієнта / пацієнта.
Чим КПТ відрізняється від інших підходів?
Короткотривалість
У порівнянні з іншими напрямами психотерапії КПТ є короткотривалим методом: зазвичай терапія займає від кількох сесій до декількох десятків зустрічей (раз, рідше – два рази на тиждень).
Доказовість
Існує велика доказова наукова база, яка підверджує ефективність терапії при різних психічних проблемах.
Надзвичайно ефективна при роботі з депресією, КПТ також успішно застосовується для лікування інших розладів настрою (включаючи дистимію, біполярній розлад), тривожних розладів (панічний розлад з агорафобією, соціальну фобію, обсесивно-компульсивний розлад), розладів особистості, харчування, залежності від алкоголю/наркотиків, а також при психотичних розладах. КПТ є часто одним з «втручань першого вибору» також при генералізованому тривожному розладі, посттравматичному стресовому розладі, розладах харчової поведінки, а також допомагає при дисфункціях у сексуальній сфері, хронічному болю, розладі сну. КПТ застосовується у форматі індивідуальної, сімейної та групової роботи, є дієвою не лише для допомоги при різноманітних розладах у сфері психічного здоров’я, але і як превентивний та орієнтований на особистісний зріст та покращення якості життя метод (зміцнення резілієнтності та психічного благополуччя).
В основі когнітивно-поведінкової терапії лежить ідея, що спосіб мислення має вплив на поведінку та настрій. Отже, змінивші мислення на адаптивне, можна покращити настрій та скорегувати поведінку. КПТ, власне, допомогає перевірити свої моделі мислення та переконання і в разі потреби – замінити їх на більш реалістичні та ефективні.
Основні інструменти КПТ-терапевта:
Сократівські питання і кероване відкриття
метод, який полягає на вмілому задаванні питаннь таким чином, що дозволяє клієнту / пацієнту побачити похибки свого мислення. Походить, як видно з назви, від грецького філософа Сократа, який славився характерним способом дискусії із співрозмовниками, погляди яких він не поділяв. Задаючи прості питання, він дозволяв їм самостійно виявляти логічні помилки їх міркувань.
Запис думок
Метод допомагає формуванню навичок більш уважного, свідомого та дистанційованого спостереження за власними думками з метою виявлення когнітивних спотворень.
Домашнє завдання
Слугує ефективному закріпленню вивчених на сесії навичок, більш глибокому опрацюванні певної теми. Так, на домашне завдання для паціента з депресією може бути скласти список активностей, які виконуються на протязі дня, а для клієнта з соціальною фобією – завести розмову з незнайомцем (питати годину, дорогу тощо).
Експозиція
У випадку тривожних розладів, під експозицією розуміють усвідомлену, цілеспрямовану взаємодію з об’єктем тривоги (павуком, перебування в закритому приміщенні чи літання літаком). Коли людина безпосередньо стикається зі своїм страхом, відставляючи при цьому захисну поведіку, вона вчиться реагувати на нього в більш адаптивний спосіб.
Когнітивна реструктуризація
Метод включає в себе когнітивні (вербальне тестування) і поведінкові (експерименти) елементи. Йдеться про поступову заміну дисфункційних думок та переконань на адекватні, адаптивні.
І наостанок
Важливим моментом КПТ є ще й те, що терапевт і пацієнт працюють «дослідницькою командою» і разом шукають оптимальних способів рішень проблем клієнта.
На основі статті Ґжеґожа Мончкі
